- трудний
- -а́, -е́.1) Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). || Якого важко заробити, який добувається тяжкою працею; нелегкий. || Утомливий, виснажливий.2) Пов'язаний з великим фізичним чи розумовим напруженням, зусиллям. || Сповнений тяжкої праці, злигоднів, поневірянь і т. ін. || Сповнений багатьох труднощів, випробувань; критичний (див. критичний II 2)). || Якого важко витримати, пережити (через матеріальні нестатки). || Пройнятий багатьма турботами, переживаннями. Трудне щастя. || Складний для розуміння, сприймання, засвоєння. || Важкий для здійснення, виконання, розв'язання. Трудне завдання.3) Який важко зживається з іншими людьми, з яким важко порозумітися, знайти спільну мову; незлагідний у стосунках, важкий (у 9 знач.) (про людину та її вдачу).4) розм., рідко. Стомлений, змучений роботою, ходінням і т. ін. || Який здається важким внаслідок утоми, слабості тощо (про частини тіла).5) розм., рідко. Тяжко хворий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.